[Алинор]

Е, синку, молодi можуть вмерти, а старi мусять вмерти… Так уже заведено.
В. Нестайко

Умер детский писатель Всеволод Нестайко. Очень жаль.
Его книги прекрасны, а главное - написаны с любовью. Как я в детстве зачитывалась... открыла "Дивовижні пригоди в лісовій школі" и с первых строк вспомнила. А "Тореадори з Васюківки" - вообще вне конкуренции))) Ребёнком ты видишь совсем другой мир, особенный, а Нестайко умел передать его атмосферу ещё более ярко, красочно и смешно. А яка мова!)))

Дружба! Велике це слово — дружба! Може, найбiльше з усiх слiв людських.
Заради дружби люди йдуть на тортури, сiдають у тюрму, навiть життя вiддають…

...веселi, дотепнi люди — дуже, по-моєму, потрiбнi для життя, потрiбнiшi за серйозних, поважних i суворих. Бо серйознi й поважнi тiльки наказують та покрикують. А якийсь жартун скаже дотепне слово, i одразу легше працювати людям, i робота спориться, коли серед людей веселий чоловiк. А коли начальник веселий i вмiє жартувати, то взагалi чудово.

Всi вони кандидати у якiсь науки. Що таке «кандидат», ми добре знаємо. Явина мати була кандидатом у депутати районної Ради. Її бiографiя з фотографiєю висiла на стiнi нашої школи. Та це було недовго. Пройшли вибори, i Явина мати стала депутатом. А цi третiй рiк приїздять, i все iще кандидати.
– Щось довго їх не вибирають, – казав Ява. – Мабуть, не дуже вдатнi до наук.

Тиша-тиша… I тiльки небо, здається, дзвенить, — нiби величезною голубою мискою мене накрито. I я пiд тiєю мискою один, мов мишеня пiд ситом, i дiваться нiкуди.

@темы: Полосатая жизнь

Comments

[General Revan]

Теж прикро. Пухом земля.
Виріс на його книжках

[Алинор]

General Revan, так, багацько хто, думаю, виріс на них.